Агентові із Держстраху Говорить Панас: — Страхував життя, невдаха, Я останній раз. Ти до мене, мій хороший, Більше не ходи, Я давав останні гроші Ніби від біди. А чи користь з того маю, Чи якийсь навар? Думав ногу поламаю, Як сусід Назар. Травмувала руку теща, Краще б язика, Із Держстраху мала дещо Фурія така, Тільки я, усім відомо, Гроші впік дарма, Рік минув, а перелому Жодного нема.
