За обідом говорила Жінка чоловіку: — Хіба правда, що живу я З тобою піввіку? Доводила, аж синіла Впертому Мартину, Що живуть вони у купі Рівно половину. А той руки звів до неба Й хита головою: — Рік за два лічити треба, Проживши з тобою.
