Зяблик

Призначили Зяблика завом куща.
Він в ліс прилетів й на пташок запищав:
— Ви що — подуріли? Куди це годиться?
Хіба це гніздо для поважної птиці?
Жилплоща для мене занадто мала!
Я хочу гніздечко таке ж, як в Орла.
Несіть же сюди гілочок із горіха,
Наносьте листочків тоненьких із вільхи,
Нехай усі птиці помчаться щодуху
Й скубнуть з горобців щонайм’якшого пуху.
Гніздо з середини тим пухом встеліть,
В сучки золотисту берізку вплетіть,
Щоб зразу відчули керовані птахи,
Що Зяблик сидить — не якийсь сіромаха.

Тут він по-орлиному крикнуть хотів —
З гнізда ж ледве чутно почулось: «Сів-сів...»