Я людей зловредних знаю, Що по вуха в пережитках, Та зловредніших немає, Як швейцари в гуртожитках. До дівчини до моєї Не пуска старик упертий... — Я ж не можу жить без неї! Я ж без неї можу вмерти!.. Цим вагомим аргументом Його впертість поборов я. Зараз замість документа Він питає: «Як здоров’я?..»
