«У мене латина невивчена... Часу я не маю... Втомилась...» Провів аж додому я дівчину, І ми біля хвіртки спинились. Стоїть... Хоч тепер не вакації, Хоч зайвого часу немає, Зламала гіллячку з акації Й листочки по однім щипає.
