Якось ми у березні в лісі опинились — Проліски збирали в вечоровій млі. Якось ми до проліска разом нахилились, Й наші руки стрілися на однім стеблі. Ми зірвали разом пролісок в долині, Разом також стали на весінній сніг. Я дививсь то в очі, то на квітку синю І одне від одного відрізнить не міг.
