Стала дівкою вже Ната. Раді тато й мама. Почала перебирати Доня женихами. Той старий. А той маленький. В того ніс вже синій. Тож дає пораду мама Донечці єдиній: — Може, йди за Валентина. Хлопець він хороший. В його батька є машина І на книжці гроші. — Ну, раз так, то я рішила. — Каже радо Ната. — Не піду за Валентина, А за його тата.
