До Батька раз (не для гостин —
Дорогою) приїхав Син
(Давно не заглядав до батьківської хати),
Лиш на поріг — в одвірок грюк!
(Портфель — із рук!)
За лоб схопивсь і каже: «Тату,
Невже за стільки років-днів
Ви не змогли дверей повище змайструвати?»
«А міг, — старенький відповів, —
Та не хотів.
Не став ні їх перероблять, ні стелі:
Щоб як заскочили Сини,
Які б не мали там чини, —
Щоб уклонялись батьківській оселі!»
