Знічев’я, сидячи під хатою в негоду,
Хтось молотком забив Гвіздок в колоду.
Від радості Гвіздок той просто млів.
А другий, зігнутий, валявся на землі.
— Гай-гай! У тебе доленьки немає, —
Той, що в колоді, вниз гукає. —
Що робиш ти?
— Та що роблю? Лежу.
— А я при ділі. Я вже, брат, служу!..
Ну й служба! У лиху годину
Об той Гвіздок розірвеш одежину...
Та й більш нічого не скажу.
