Віталій Гунько

Колонка і Камінь

Хвалився Камінь:
— За Колонку я візьмусь!
Вона від мене ще блищати буде.
Хай воду ллє — мене цим не остудить,
Її і трішки не боюсь.
Довгенько так хвалився гонористо...
А та — тихесенько:
— Кап-кап! Плюсь-плюсь! —
І з каменя зробилось сито.