Написав поет Закрутка Чималого вірша. Тільки назви, бідолаха, Ніяк не припише. Та й гадає сам про себе: «В жінки запитати?..» Умостився перед нею Та й давай читати. То замре, ледь-ледь шепоче, То, мов дзвін той, дзвенька. Коли — гульк! — а вже дружина Захропла тихенько. І зрадів поет Закрутка: «Назва виняткова!» І над отим новим віршем Вивів: «Колискова».
