Степан Гриценко

В ніч таку місячну...

Дивні чари ночі...
Повний місяць сяє...
Ніжний спів дівочий
Над селом лунає.

Слухають дівчину
Клени й сонні хати...
Доокола лине:
«Била ме-е-не мати...»

Лине пісня... Скоро
Вже дванадцять ночі...
А колгоспний сторож
Крекче та буркоче:

— Ну, не дасть поспати!..
От нечиста сила!..
Била тебе мати,
Жаль, що мало била!