Македон спішить у поле, Зустріче сусіда: — На роботу йду голодний, Вдома не поснідав... — А я їв, — сусіда каже, — Свіжий борщ із м’ясом, А на друге з’їв смаженю Й випив кварту квасу. Македон зітхає тяжко Й визнає одверто: — В тебе ж, друже, рідна жінка, А в мене — четверта!
