Як лиш Горобчик Ластівку стрічав,
То їй щоразу цвірінчав:
— Єй-єй, погана з тебе мати!
Гнізда як слід не вмієш збудувати.
Я отаких не бачив ще ніде:
Тісне, хистке, ось-ось впаде.
А в нім же будуть ластів’ята!
Ну, хто тебе розумною назве?
І Ластівка повірила: — Мабуть, він знає... —
Не їсть, не п’є, недосипає —
Й за тиждень кінчила гніздо нове.
А як старе?
В нім Горобець живе.
