Чехарда

Йде бабуся в дитсадок,
Внучку «ескортує».
А назустріч їй дідок
З внуком чимчикує.
— Здрастуй, кумо!
— Здрастуй, кум!
— Ходимо?
— Чвалаєм.
— І навіщо нам цей глум?
— А хіба ми знаєм?!.

...В баби ж поруч дитсадок,
В діда — біля хати,
А щоденно діточок
Змушені тягати:
Баба — в той, де дід живе,
Дід — у той, де баба.
Хай мале хоч як реве,
Хай хоч пупа надірве,
Хоч бруківку шкряба!
Бо оті два дитсадки —
Відомчі палати,
І тому керівники
Мають строгі вказівки:
«Тільки наших брати».
Ось тому таку біду
Дід і баба мають
І щоранку на ходу
Стомлено гукають:
— Здрастуй, кумо!
— Здрастуй, кум!
— Ходимо?
— Чвалаєм.
— І навіщо нам цей глум?
— А хіба ми знаєм?