Струмок і Хміль

Спустився з гір через поля,
Струмок під сонечком гуля.
— Куди ти?— Хміль питає стиха. —
У морі втопишся, до лиха!
— Широкий світ обняти рад.
Для мене море — рідний брат.
Під сонцем хмаркою здіймуся,
Над полем дощиком проллюся.

Розумний вчиться в світі жить,
Народу рідному служить.