Сердечна порада

Лисиця в затінку під кущиком на сіні
    Зажмурилась, хропить,
    Вдає, що спить.
Аж тут Ведмідь. Вся морда в піні.
— Ріднесенька! — блага лапатий. —
Втік од біди. Вже думалось — уб’є.
    Пусти мене поспати
    На місце на своє! —
    Лисиця не встає:
— Нездужаю... Так ломить кості...
Мабуть, піду на той світ в гості.
Але тобі в пригоді стати рада,
    Ось дорога порада:
    Он купа сушнику —
    Цареві б спальню отаку! —
Слухняний друг в сушник заліз,
    Невдовзі храпом гримнув ліс...
    Лисиця маху не дала:
    З-під себе м’ясо відгребла,
        Забрала
        І... драла.

Коли мені біда крутила ноги
І я душею й тілом був поник,
То зажадав у друга допомоги,
А друг послав мене в... сушник.