Люб’язний староста

Барс-молодик позбувся супокою,
Забув цілющий сон, не їсть, не п’є.
То стогне в бур’яні, то бродить осокою,
    Батькам турботи завдає.
    Він закохавсь в Тигрівну,
    Прекрасну, та не рівну.
    Дарма красуню Барс стеріг —
    Не підпускає й на поріг...
    З’явився Лев на допомогу:
    — Нічого, хлопче, не журись!
    Любили й ми колись,
Невдач не знали, слава богу.
    За старосту проси,
    Потрудим кості! —
    Ревнув на всі ліси,
    Подавсь до Тигра в гості...
Стара Сова з сусіднього дупла
(Кухаркою на сватанні була)
    Шипіла Пугачу: — Я бачу,
    Якщо натрапиш на невдачу,
    В свати таких собі бери,
    Що мають силу й пазури, —
    Таких не виженуть із хати:
    Хвостом сваток махне —
    І наречена нехотя почне
        Любить і обіймати.