Микита Годованець

Гумм

Попереду Бугай, поважний і достойний,
    Іде, лишаючи важкі сліди.
    За ним, на відстані пристойній,
    Солідно в ряд, також із череди,
        Баран Рогатий,
        Козел Беркатий,
        Віслюк Вухатий.
Бугай іде без всяких дум
Та раз по разу: гумм та гумм.
— Блаженствує! — шепнув Баран сусіду. —
    Поспівує після обіду.
    — Ой, ні! У мене інша думко:
    Неспроста він щось гумка, —
Сказав Козел, мастак пожартувать,
    Над Віслюком покепкувать. —
    Вразить він хоче білий світ
І сонце повернуть із Заходу на Схід... —
    Віслюк це чує — круть з дороги,
        До череди жме ноги.
        — Ура! — волає він. —
    Музик сюди! Та бийте в дзвін!
    Мерщій оголосить народу:
Вже сонце піде з Заходу до Сходу! —
    Сміється череда собі під ніс:
    — Якби цю новину та не Віслюк прин

    Якщо у вас є новина яка, —
Не шліть, будь ласка, через Віслюка!
1956