Воронячий прорахунок

Ворона тренером з літання працювала
В міському товаристві Горобців.
Вони хоча й старались до синців,
Але зірок ще з неба не хапали.
    І от напровесні
Летів над містом Шпак.
Ворона радо заскакала:
        — Так!
Міцна і витривала птиця
Нам для рекордів пригодиться.
        І вже Шпаку —
        Шпаківня готовенька,
        І Горобці йому
        На побігеньках,
    Ворона тільки ним
    Займається щодня —
До чого їй та сіра горобня!
    ...Пробігло літечко,
    Настала осінь рання —
Час вирушати на змагання.
    Ворона гордо розпростерла крила:
— Найкраща у житті моєму путь,
Заслуженого певно вже дадуть.
І Горобцям Шпака позвать веліла.
Зацвіріньчали ті,
    Доповіли їй:
    — А він учора...
    Відлетів у вирій —
    На півдні, мов,
    Тепліші є місця.

Для вас, Ворони, баєчка оця.