Туркменські усмішки

Жертва звичаю

Колгоспник друга
В гості запросив.
Приїхав гість,
Із тиждень їв і пив.
Про день від’їзду
Не повідомля,
А звичай
Запитать не дозволя.
Усе ж хазяїн натякає:
— Дружє,
Тобі сподобалось у мене?
— Дуже!
І виноград,
І дині, і вино!
А плов який —
Не їв таких давно!
У тебе краще за курорт,
Між нами.
Сьогодні дав
Дружині телеграму:
«Чудово, люба, тут!
І дня не гай —
До мене швидше
З дітьми приїжджай!»


Те, що не вмістилось

Попався на екзамені ловкач,
Який ховав шпаргалку в рукаві.
— Це що таке? — питає викладач.
— Це?.. Те, що не вмістилось
                                      в голові...


Не здивуєш

— Таке ти, жінко, здатна уявити:
По тижневі верблюд може не пити!
— Чим здивував! Було б то диво з див,
Коли б ти сам із тиждень хоч не пив.


Кому віриш?

Осла в Епенді попросив знайомий.
— Його, — той відповів, — немає вдома.
Якраз в цей час ослячий рев почувся.
—А хто ж реве? — знайомий стрепенувся.
Епенді вигукнув:
— Ну й люди ж є смішні!
Кому ти віриш: віслюкові чи мені?