Опівночі Лев причвалав додому У настрої піднесено-хмільному. — А йди сюди! — ревнув до Левеняти. — Ти, синку… теє... любиш… випивати, Та гроші тратить на чужу Левицю, Та з холодочком братись до роботи. Покинь перед сусідами страмиться! — Ну, звідки все це, батьку, що ти! Які підстави, що отак напався? — Бо кажуть всі, що ти… у мене вдався.