Наклепнику Тонуть раз довелося — Ледь витяг хтось За вуха і волосся. Наклепник дома Взявся за перо, На цей раз — Дяку скласти за добро, «Рятівнику спасибі, — Так почав, — За те, що він мене Від смерті врятував...» Писав, писав, А закінчив, як звик: «Та хто такий Так званий рятівник? І хто йому дозволив Під водою Нахабно так Поводитись зі мною?!»
