Анатолій Гарматюк

Голоси з тамтого світу

Коханка

Мій чоловік —
В коханні пень бездарний,
Та ще й наївний, мов ягня.
Зате коханець був прегарний,
Стрічались мало не щодня.
Востаннє клявся:
— Не забуду!
Ми скоро стрінемось, душа...
Лежу і жду.
А він десь блудить,
Сюди не дуже поспіша.