Дворовий Жук розгавкував дружкам:
— А чи відомо вам,
Якого вчора дав я чосу
Отому здорованеві Барбосу?
— Ой, не бреши! Кому ти чосу дав?
Та він же не болонка — вовкодав!
— Подумаєш, велика цяця!
Коли я люто став кусаться,
Той вовкодав, мов цуцик, дременув... —
Жук не брехав, як брехунці невдалі, —
Не яовідомйв лиш маленької деталі:
Барбос в намордникові був.
