Конфузи після вузу

Закінчили Вася й Ася
Два столичних вузи.
Покохались.
І зв’язали
Їх сімейні узи.
Освічені молодята
Стали спільно жити.
Розібралися, аж треба
Кожен день варити.
Просить Ася:
— Піди, любий,
До критого ринку
Та принеси картопельки
Якусь там корзинку.
Васю обухом огріли
Ті слова почуті.
— Ну, хіба ж ото для цього
Вчивсь я в інституті?!
І ромбика показує
Своїй половині:
— Із ним швендяти по ринку?!
Це ж — ганьба мужчині!
Ася то почервоніє,
То біліша вати:
— Т-та за це тобі шкарпетки
Перестану прати!
І підлогу мити кину,
Сам помий та вилазь,
Не на хатню робітницю
Я у вузі вчилась.
В мене теж освіта вища
І теж перспектива.
А такого, як ти, милий,
Вистачає дива!..
Що там сталося потому,
Говорить не буду.
Скажу тільки,
Що невдовзі
Подались до суду.