Володимир Гаранін

Порозумілися

У палаті поруч
Два мотоциклісти.
Гіпс...
Бинти...
Пов’язки...
Ні лежать, ні сісти.
Ось один з них каже:
— Слухай, небораче,
Я тебе, здається,
Десь недавно бачив:
Чи в пивній,
Чи, може,
У старої Насті,
Що вино давала
На добро і щастя?
Той йому:
— Авжеж бо
У пивній «Лелека» —
Нас туди загнала
Полуденна спека.
Потім ми,
          мов птиці,
Трасою летіли,
Двигуни гарчали,
У вухах — свистіло.
Потім ми побачились
На краю кювета!
Звідти нас з тобою
Й привезла...
Карета!