Здається, десь на тому тижні Зустрілись подруги колишні. Пірнули в юнії літа І — та-та-та... І — та-та-та... Одне не кінчать, вже за інше. Курйози згадують, людей. Тут зацікавилась повніша: — А в тебе скільки-бо дітей? У мене — донька і два сини. Вже внучка каже «ба» і «ма». — Зітхнула друга: — В нас нема... І угадай, яка причина? Не чоловік, а впертий лось: Я хочу доньку, а він — сина! Я хочу доньку, а він — сина!.. Вже двадцять років гриземось!
