Рилоінспектор

Бувають чудасії — сміх, та и годі...
Свиня була інспектором городів.
Відомо, що вона на мислення скупа,
Зате що хочеш рилом розкопа.
А розкопа!
Мов долото,
Працює рило під землею.
На цьому поприщі ніхто
Не потягається із нею.
До Рохлі докотилась вість,
Що в підконтрольнім їй городі
Рудий Вовчок картоплю їсть.
(Існує ж тип такий в природі!)
— Нечуваний шахрай!
Вчиняє замах на врожай! —
І, грізно хрюкнувши
Крізь ніздрі п’ятачка,
Пішла Свиня в атаку на Вовчка.
Дала вже рилові свободу,
Ввійшла в такий нестямний раж,
Що за годину від городу
Лишивсь один розгардіяш.
Так від Вовчка картоплю боронила,
Що всю сама дотла згубила.
Вродив лише чортополох.

Ох, ох...
Якби ж те рило
Та рило
З розумом удвох!