Невчасний візит

Бір розроставсь чимдалі більш.
Й оперативну в нім роботу
Ставало все складніш
Виконувать без дроту.
І в відділ, де трудився Слон,
Хтось звечора поставив телефон.
— Слон спать не ліг,
Всеношну мав до ранку —
Намилуватися не міг,
Вертів на нім «баранку».
Уранці ж у приймальні всіх тримав
І в трубку так горлав,
Що аж шибки у рамах дзенькотіли.
Підлеглі, ніби листя, тріпотіли...
У розпал цей якраз
Зайчисько в дверях показавсь.
Все хоче щось сказать, ступити до стола,
А хоботяр — вола!
Хто сміливіший, також безтактовно
(Цікавість заглушила етикет)
Просунувсь з кабінет.
І скоро — стало повно.
Господар ще грізніш у трубку грима:
— Мене ось ждуть, а я на вас
Дорогоцінний трачу час! —
У візитера вп’явсь очима:
— Не бачиш — зайнятий?
І довго іще буду... —
Тут Заєць затремтів, мов камертон:
— Й-й-й-я з АТС...
Й-я т-т-тільки н-на сек-кунду...
Прислали підключить ваш телефон...