Андрій Динник

Завдала мороки

Стрілись в лузі
Давні друзі,
Про жінок згадали.
Перший каже:
— Жінка вража
Ласа до скандалів.
Катерині
Порошина
Якось впала в око.
Не вгавала
Й завдавала
Всім три дні мороки. —
Другий слухав,
Чухав вухо:
— Кажеш, порошина...
Ти, братухо,
Ось послухай
Про мою дружину.
Впала Любі
В око шуба...
От було мороки.
Я на неї
Із ріднею
Стягувавсь три роки.