Татусь гукнув синка Олега, Що йшов на ковзанах від річки: — Скоріше йди, тобі лелека Приніс малесеньку сестричку! Не віриш, бачу, мружиш очі. Прислухайся, вона вже плаче. Іди скоріш. Ти, може, хочеш У сповитку її побачить? Зайшов Олежко у кімнату, Набрижив лобика комічно І каже: — Я хотів би, тату, Побачити лелеку в січні.
