Задумалось бригадиру Сторожа старого, Як водиться, перевірить, Тож питає в нього: — Якщо злодій в сад проникне І почне тут лазить, То ти спершу, може, крикнеш Чи пальнеш одразу? Старий димом затягнувся. Вгамувавши кашель, Хитрувато посміхнувся, Сів на пень і каже: — Я злодія тут не стану Стрічати стрільбою, Бо він, знаєш, такий самий, Як і ми з тобою.
