Андрій Динник

Сучасні пияки

Ішли вночі два п’яні дуже —
Весь день в куми пиячили,
І раптом місяць у калюжі,
Як це бува, побачили.

Один з них каже: — Пощастило!
Тож скористаймось з випадку,
Давай, браток, на це світило
Скоріше зробим висадку.

Посіли в каламутну воду,
Сяке-таке верзюкають.
Тіла їх ніжить прохолода,
Обволокло грязюкою.

А другий каже: — Прилунились,
Не втративши свідомості!
Диви, як відчуває тіло
Наявність невагомості.

Ішов дільничий, вгледів п’яних,
Що вже зубами клацали,
Питає: — Як ви, громадяни,
Й коли сюди потрапили?

З калюжі голос: — Все в порядку!
Наблизились орбітами
Й на місяці м’яку посадку
Задумали зробити ми.

Дільничний каже: — Ну й пригода!
Сидіть же ви без гамору,
А я піду за луноходом,
Поїдем в барокамеру.
Джерело:
Андрій Динник. За що не люблять: гумор, сатира. — К. : Рад. письменник, 1974. — 96 с.