Андрій Динник

Складна ситуація

Зустрів на вокзалі Борис
Колегу свого і питає:
— Чого ти так, Ільку, розкис?
На пляшку, мабуть, не стачає?

На нього Ілько погляда,
Щось думає мовчки хвилину
І каже: — Ти знаєш, біда...
Оце зустрічав я дружину.

Збагнуть не стачає ума,
Вже й поїзд з Мінвод на вокзалі,
Всі вийшли, а Ганни — нема.
Не знаю, як буть мені далі.

— У тебе ж вона не така... —
Борис починає доводить .—
Мабуть, не дістала квитка.
Чого їй лишатись в Мінводах?

— Ой, буде картина страшна —
В Ілька на обличчі утома. —
Я дуже боюсь, що вона
Ще вчора вернулась додому.