Муж прийшов із ресторану, Ставить грампластинку І думає, як би сп’яну Посердити жінку. — Записи, — говорить, — гарні, Рідко де натрапиш. Та чи темна ти, бездарна, Чула про грамзапис? А на те йому дружина, Коротко, мов ляпас: — Чула, чула, — не дитина, — Що таке грамзапис. Це той зошит в ресторані, Де ти був допіру, В ньому пишуть, скільки грамів Ти напив «на віру».
