Брат прийшов до Насті в гості, Бачить — є обнова: В коридорі на помості Прибита підкова. Дістає він пляшку «Екстри», Посміхнувсь і каже: — І невже ти віриш, сестро, В забобони вражі? А вона відповідає: — Чи ж тобі не знати, Забобони зневажаю, В них не вірю, брате. Як тобі зізнатись щиро, — Каже далі Настя, — То підкова і невірам Все ж приносить щастя.
