Біля дому, біля хати, Це було весною, Вийшов старшина гуляти З своєю жоною. Дві дівиці ішли збоку У міні-спідницях. Старшина сповільнив кроки, Став на них дивиться. А жона: — Це що, і в тебе Вони мають успіх? Старшина зиркнув у небо, Тамуючи усміх: — Кинь ти, мила, дорікати, Припини тривогу. Я дивлюся, бо дівчата Крокують не в ногу.
