Андрій Динник

Не зміг би так

Одного разу став Тарас
Степанові хвалиться:
— Я вполював, повір, за раз
Зайців двох і лисицю.

Степан поглянув скоса вбік
І відповів одразу:
— Ти, видно, спритний чоловік.
Я б так не зміг, Тарасе.

Тарас бере до рук кота,
Куйовдить шерсть пухнату
Й Степана з усміхом пита:
— Не зміг би так стріляти?

А той — ступає за поріг,
Уже виходить з хати
І каже: — Так стріляти б зміг.
Не зміг би так брехати!
Джерело:
Андрій Динник. За що не люблять: гумор, сатира. — К. : Рад. письменник, 1974. — 96 с.