Андрій Динник

Не забобонний

Один мисливець у суботу
Зібравсь на полювання.
Забув про клопоти й турботи —
Чекала ж «зорька» рання!

Він вже рюкзак чіпляв проворно,
Як раптом із-за рогу
Перебіга котяра чорний
Мисливцеві дорогу.

— Вернись! — Дружина як не плаче,
Хапає за зап’ястя: —
Вернись, бо випаде невдача
Або якесь нещастя...

— Не забобонний, не боюся,
Не бачу в тім печалі!
В таких випадках я хрещуся
І йду спокійно далі.
Джерело:
Андрій Динник. За що не люблять: гумор, сатира. — К. : Рад. письменник, 1974. — 96 с.