Один мисливець у суботу Зібравсь на полювання. Забув про клопоти й турботи — Чекала ж «зорька» рання! Він вже рюкзак чіпляв проворно, Як раптом із-за рогу Перебіга котяра чорний Мисливцеві дорогу. — Вернись! — Дружина як не плаче, Хапає за зап’ястя: — Вернись, бо випаде невдача Або якесь нещастя... — Не забобонний, не боюся, Не бачу в тім печалі! В таких випадках я хрещуся І йду спокійно далі.
