Андрій Динник

На літературному вечорі

Поет розклав свої книжки,
Мов дипломат папери вірчі,
Балакав довго залюбки,
А потім став читати вірші.

«Будив» він душі так і сяк,
Та врешті бачить: людям нудно.
Поет говорить: — Як-не-як
Писати вірші дуже трудно.

Один слухач сидить, мов сич,
Нахмурився, сердито чмише.
— Що трудно, — каже, — звісна річ,
А слухать нам їх ще трудніше.
Джерело:
Андрій Динник. За що не люблять: гумор, сатира. — К. : Рад. письменник, 1974. — 96 с.