У суботу біля клубу Стрів Борис дружка Хому. — Добрий вечір, друже любий! Невеселий ти чому? Зупинивсь Хома, збентеживсь, На Бориса скоса зирк. — Вчора премію одержав... — Хриплим голосом прорік. — О, тоді вітаю, друже! — Скрикнув радісно Борис. — Це, мабуть, чудово дуже. А чого ж ти так розкис? — Кепські справи, друже милий, — Пробурчав Хома зі зла. — Так ту премію «обмили», Що й зарплата попливла.
