Вилазка

Оповідка у Павла,
Як завжди, барвиста:
— Ох, і люксова ж була
Вилазка за місто!
Колективно сіли ми
У біленький катер:
— Повний хід!..
Оркестр гримить,
Стелиться фарватер...
На природі у гайку
Апетит звірячий.
Хоч буфет був без чайку —
Всі пили «гаряче».
Майстер в склянки налива...
Пахне травка вогка,
Десь там іволга співа,
Соловей тьох-тьохка...
Хтось пожбурив пляшку:
— Ша!
Говорити тоста
Заважа!..
Інший думав об’явить:
— Гляньте, як красиво!
Та закрила краєвид
Жовта бочка з пивом.
...Ліс тріщав, «комиш шумів»,
Розважавсь хто як умів...
А як катер став густи,
Всіх збирать докупи,
Почали з кущів повзти
Всі природолюби.
Більшість котиться з гори,
Мов десантна рота!..
Той вилазить із нори,
Інший — із болота...
Цей ось виліз із дупла,
Мацає долівку...
Ох, і вилазка ж була!
От би знять на плівку!..
І кіно те скрізь крутить
В залах, просто неба...
Всі щоб знали, як робить
Вилазки не треба.