Не вгодили

Престара ж була хатина,
Час її вже зносить...
Чого ж баба Харитина
Так по ній голосить?
Новий дім же,
Мов картина,
Вигоди всі має...
Чому ж баба Харитина
Ордер не хапає?
— Невдоволені, бабуню, —
Тут кербуд питає, —
Чи метраж у вас манюній?
Чи води немає?
— Та, спасибі! — баба каже,
Підібгавши губи. —
З мене вистачить метражу,
Йде вода у труби.
На балконі став хоч ліжко,
Добрий балконяка —
Тут не тільки
Мурка-кішка —
Вміститься й коняка.
Ванна гарна
(Є старечі
Кісточки де парить)
Й плитка газова, до речі,
Ледь сама не варить.
— Так чого ж ви невеселі?
Гляньте: всі радіють.
В нові в’їхавши оселі,
Наче молодіють...
— Жаль мені не халабуди, —
Каже Харитина. —
З ким тут лаятися буду,
Як усюди стіни?!