Все важче

В осіннім полі до Вола
Знічев’я муха загула:
— Колись і я була з Волами,
Їх працю знала нелегку.
Тепер я, голубе, з Орлами —
Беру вершину будь-яку...
— Із ким тепер ти? Із Орлами? —
Муругий гнівно засопів: —
Сказала б краще чесно й прямо:
Сиджу на покидьках Орлів
(Як на твоїх колись сиділа)
І стало б ясно й зрозуміло... —
Він перебив брехливу строго
Й пішов у поле волочить.
Все важче й важче демагогу
В суспільстві нашому прожить.
Йде ринок вільний. Геть з дороги!
Всі словоблуди й демагоги!