На дубі часто каркала Ворона: — Я пам’ятаю ще Наполеона, І битву під Бородіно, Бо жить мені багато літ дано... А Горобець (Ну і кмітлива ж птиця): — Ти пам’ятаєш, як твоя сестриця Попала до француза в суп? Ворона лиш очима — луп І зникла, ніби вітром здуло. З тих пір Ворони там не чули.
