Борис Чамлай

Баєчки-нагаєчки

Співачка

Одну Лошицю
Співать послали вчитися в столицю.
Коли минуло кілька довгих літ,
Вона в село приїхала на звіт.
Іржала у кошарі, на конюшні,
А потім з блиском гордості в очах:
— Тепер я зауваження жду слушні.
Скажіте, шо мені не вистача?
Старенький Кінь, що вислухав її,
Сказав тихенько:
— Воза і шлеї.