Якось каже мати Своїй дочці Еммі: — Ти вже вийшла заміж І живеш окремо, Тож бери до себе І мене, дитино, Бо самітній — горе: Тільки я і стіни... — То нічого, мамо, — Тихо мовить Емма, — Так рідніші станем, Живучи окремо.
