— От молодець, — Хвалив Рябко Щеня. — Ану вкуси, ану вкуси Коня! Отак його, за хвіст зубами — клац! Рвонулося Щеня, А кінь копитом — бац! Заверещало, впало і здиха, А де ж Рябко? Сховався од гріха.
