Борис Чамлай

Критик

Якось вранці
Друг мене стріча
І про свого зава Кузьмича:
— Клятий тип,
Та гріш йому ціна... —
Раптом
Побілів, немов стіна.
— В чому річ? — питаю. — В чому річ?
Коли бачу:
Йде до нас Кузьмич.