Якось вранці Друг мене стріча І про свого зава Кузьмича: — Клятий тип, Та гріш йому ціна... — Раптом Побілів, немов стіна. — В чому річ? — питаю. — В чому річ? Коли бачу: Йде до нас Кузьмич.
